На Миколая. Дерева

В жовтні-листопаді команда нашого фонду проходила навчання зі стратегічного планування. Для розминки в один з днів обговорювали асоціації в кожного з нас із фондом: як і для чого він працює, якими принципами керується, до чого прагне. «Дерева»,  – прозвучала одна з найяскравіших асоціацій, – живляться і спілкуються через коріння, постійно ростуть, дають тінь в спеку, кисень планеті. Дерева ніби нагадування про те, як важливо для виконання своєї місії, злагоджена та належна робота всіх систем, навіть тих, яких не видно. А ще коріння – це наші пращури,  – без їхнього дорогоцінного досвіду та сили нам не впоратись.

На Миколая сталося диво – отримали для стареньких з Перемоги в подарунок цілий ліс декоративних різдвяних дерев – Топіарій, ручної роботи, настільки гарних, що перехопило подих і відняло мову, поки їх роздивлялися. Разом з деревами  – подарунки та листи з привітаннями кожній бабусі та дідусю.

Це оповідання з циклу  «На Миколая» про чудових творців цього святкового дива.

Дякуємо Тетяні Дворовій за оповідь та світлини з місця народження топіарій!

«Наш храм, на честь Святого Великомученика та Целітеля Пантелеймона, знаходиться у невеликому, але дуже гарному місті Боярка, що біля Києва. Приход складається з різних людей, та всі ми відчуваємо себе єдиною родиною, друзями, які підтримають один одного в будь якій ситуації. Церкву побудували брати – близнюки, отець Костянтин та отець Андрій Дворові, вже десять років, як вони служать в ній Богу і людям.

В нашому храмі завжди багато дітей, тому кожну неділю чудові та натхненні  Любов Чухрій, Наталія Ткачівська,  Євгенія Лазаренко,  проводять заняття для учнів Недільної школи.

На кожній зустрічі ми розповідаємо, що Бог є любов, що важливо жити по заповідям, що одна з найголовніших заповідей, яку залишив нам Бог, любити та поважати своїх батьків. Ми переказуємо історії з Біблії, коли правильними є прикрити, захистити свого батька, якщо він став слабким, як зробили сини Ноя , а не насміхатися над ним. Разом з дітьми ми розбираємо Притчі, які розповідав  Христос своїм учням, щоби ми пам’ятали про мудрість і любов наших батьків до нас, дітей їх, навіть якщо ми заблукали на життєвому шляху. Але як зробити так, щоби це були не тільки слова? Як навчити їх любові? Як навчити їх співчувати? Через діла милосердя!

Одного разу, листаючи дописи у фейсбуці, я натрапила на сторінку фонду «Наша Перемога». Переглядаючи фотографії, які були зроблені волонтерами під час поїздок, я раділа! Раділа усмішкам стареньких, раділа тому, що є люди, а насправді їх багато, які своїми ділами кожен раз доводять, що щира любов і увага роблять дива і зігрівають тих, кому це вкрай необхідно! У той час була оголошена акція «Напиши бабусі на Різдво», і я зрозуміла, що нам з учнями це необхідно! Так ми вперше заочно познайомились з командою друзів мешканців будинку для людей похилого віку в селищі Перемога. Діти відгукнулись з великою радістю! Щиро і безпосередньо, як це можливо тільки в їхньому віці, вони почали задавати багато запитань! Хто вони, ці люди? Що з ними? Чому вони самі? Що їм намалювати, щоб малюнок сподобався? Як писати? Про що писати? До речі, це було найчастіше запитання! Нажаль, писати листівки ручкою, самому складаючи текст і надсилати їх поштою – це зараз і для дорослих важко))) Дякуємо волонтерам, що прислали нам коротеньку характеристику  адресатів, діти старалися підібрати необхідні слова для кожного. Процес нас захопив, писали всі! А найменші наші учні, які ще не навчилися писати, неодмінно хотіли намалювати малюнок) Отже, це було надзвичайно зворушливо!

Промайнув рік, наближалося свято Святого Миколая і ми захотіли неодмінно підготувати подарунки і цьогоріч! Топіарії, або краще, Різдвяні дерева, повинні були розквітнути, щоби радувати наших друзів в Перемозі кожного дня, особливо на святах) Тут вже було де розгулятися фантазії, дівчата були в захваті, хлопці виступали як робоча сила (робили помпони і крутили клубочки) Всі, діти та їх батьки ( вони дуже круті помічники ),  викладачі, дівчата,  які співають, стали творцями! Дерева получилися, гарними, новорічними, особливими)  З не меншою радістю всі збирали подарунки для наших друзів, хотілося, щоб свято було справжнє!

Ми дякуємо всім, хто започаткував таке неймовірне діло, допомагати і нести добро і тепло тим, хто, за якихось обставин,  не може відчути сімейний затишок! Будьте здорові, нехай Бог завжди буде з вами, захищає та береже вас! З прийдешніми святами!»