«Бабусиним зайцям» 4 роки
Проєкт народився у неспокійні «ковідні» роки, а набуває сили та проходить випробовування у драматичні для України часи. Учасники проєкту розповідають про його реабілітаційний та надихаючий ефект. Майстрині срібного віку шиють іграшки, а тим часом мають підтримку у колі однодумців, виринають із прірви негативу та розпачу, адже переключаються на думку про малечу, яких треба вивезти з прифронтових територій або заспокоїти після неприємних подій у родині. Та іграшка вбирає в себе нескінчену турботу та ніжність бабусі про онуків, рідних чи за віком, думки та молитви про найкращу долю для них та впевненість у надійну опору мудрих дорослих.
Ювенальні поліцейські розповідають зворушливі історії дружби діток із іграшковими вуханями, яким вони дають іменами, розповідають про сумні події, які з ними, нажаль, трапляються, яким вони довіряють свої сподівання на краще.
І тоді всі ми у проєкті відчуваємо плече одне одного. Тоді відбувається той погляд не один на одного, а в один бік, про що у своєму привітанні наголосив пан Василь Богдан, Начальник Управління ювенальної превенції Національної поліції України – головний та надійний партнер у цьому багатозмістовному проєкті.
Цього травня 2025 року команда фонду розіслала смаколики віддаленим осередкам з пошиття іграшок, щоби потім почаювати разом онлайн, бо це – така радість.
Наші майстрині – таланти у всьому: вміють не тільки шити, майструвати, навчатися новому, триматися та підтримувати, а й радіти зустрічам, святкувати важливі моменти, розпізнавати споріднені душі та щиро дружити.
На відстані вітали пані з Баштанки, Миколаївської області, Златополя, Харківської області, Чорткова, Тернопільської області.
До Управління ювенальної превенції Національної поліції України поїхали особисто, бо з Києва, де ми з фондом гуртуємося, нестримно хотілося привітати «вживу» хоча б тих, хто поруч.
Неочікувано та безкінечно приємно від отриманих теплих привітань та подарунків.
Гостювали і у пані з Українки, Київської області, бо саме тут 4 роки тому нас підтримали студентки Інституту третього віку на чолі с пані Лесею Дзебчук, і “Бабусині зайці” отримали свій історичний початок.
А ще мали нагоду зустрітися в Києві із головною майстринею проєкту та викладачкою Іриною Юрчишиною із Хмельницького. Іра весело та завзято навчає новеньких, робить «ТО» пошитим виробам, координує пошиття у м. Хмельницькому та передачу іграшок місцевим ювенальним поліцейським. Тож теж вітали та раділи зустрічі віч на віч.
Більше фотографій за посиланням.
А ми вже чекаємо на п’ятиріччя проєкту у мирній країні, в якій приводи для пошиття іграшок набувають тільки розвиваючого змісту.
Дякуємо усім добрим людям, які підтримують «Бабусині зайці» донатами та волонтерською підтримкою!
Долучитися фінансово або у якості волонтера
